Реклама - мистецтво володіти свідомістю

Важко уявити наше життя без реклами: теле-, аудіо-, зовнішньої та інтернет-реклами. Хтось скаже: «Це було б чудово!», проте деякі фахівці стверджують, що у повна відсутність реклами зруйнувала б особистісні основи більшості людей, адже саме під впливом реклами і створених маркетологами образів висло вже не одне покоління, переконане в правильності тих чи інших стандартів.

В наш час мало хто замислюється над справжньою цінністю чи доцільністю речей, ми звикли вірити рекламі. А якщо й не вірити, то просто обирати з запропонованих рекламою варіантів. Особливо це стосується молоді та дітей. Наприклад, купуючи в магазині щось для перекусу, молоді люди зазвичай обирають між сухариками, чіпсами та іншими сухими снеками, бо так показано в рекламі, бо так круто і зручно. Хоча шкідливо. Дуже шкідливо! Перекус у вигляді фруктів або кефіру та здоби відійшов у минуле, бо так не показують в рекламі, так не модно. Хоча це значно корисніше, ніж сухі перекуси з надлишками солі, приправ та хімії.

У людини існує система установок, стереотипів, через які фахівці рекламної справи з легкістю формують образ за допомогою сукупності з зображально-виразних засобів мови. Простим правилом «правильної» реклами є те, що вона здатна досягти мети лише в тому випадку, якщо при її створенні враховані особливості людської психіки. Загальноприйнятою моделлю сприйняття реклами є модель AIDMA (УІБМД) , що передбачає ланцюжок «Увага-Інтерес-Бажання-Мотив-Дія».

Перш за все, реклама повинна привернути увагу потенційного споживача, яка може бути як довільною, так і мимовільною. Часто інформацію закладають нам у під свідомість настільки професійно і ненав’язливо, що ми навіть не помічаємо цього і просто не здатні чинити опір такому нахабству.



Далі реклама повинна викликати у споживача інтерес, впливаючи на його інтелект або емоції. Реклама повинна змусити людину затримати на ній свою увагу, зацікавити змістом, викликати ту чи іншу реакцію: порадувати, заінтригувати, здивувати, підбадьорити або навіть викликати обурення чи відразу (згадаємо засоби для миття туалетів: як хочеться швидше скористатися тим миючим засобом, щоб позбутися цих бридких мікробів під обідком унітазу). Вдала реклама не тільки сформує у свідомості споживача уявлення про продукцію, створить рекламний образ, а й викличе у нього бажання скористатися рекламованою продукцією. Це, в підсумку, і є головною задачею реклами.

Вплив реклами на споживача залежить і від аргументації на користь рекламованої продукції, її оцінки. Якщо ж такої оцінки і аргументації потенційний споживач не виявляє, то і вплив реклами значно слабшає. Аргументи можна поділити на об'єктивні та емоційно-асоціативні. Об’єктивні – це ті, що логічно розкривають сутність рекламованої продукції, її відмінні риси (наприклад, в рекламі японських кондиціонерів підкреслюється: тихий, надійний японець). Емоційно-асоціативні викликають певні імпульси (наприклад: «Гала»- відмінний результат без переплат або« Флінт - тільки для тих, хто справді крутий»). Для реклами товарів масового попиту зазвичай використовують емоційні мотиви, а для виробів промислового призначення - раціональні.

Реклама повинна спровокувати усвідомлення, що рекламована продукція чи послуга - це саме те, що потрібно покупцеві. Тоді людина приймає рішення і починає діяти. Однак споживач не завжди може раціонально пояснити причину здійснення покупки. Добре розрекламований товар часто купують підсвідомо, імпульсивно. Реклама здатна впровадити в свідомість людей потрібний рекламний образ, який в подальшому стає стереотипом, через який легше впливати на споживачів.


Команда блог-платформи Укропчики не несе відповідальності за зміст блогів.
Думка редакції сайту може відрізнятися від авторського.
Поділитись в соціальних мережах
укропчик

Укропчик

Коментувати