Бережись автомобіля

Одного буденного дня ішов я у своєму дворі по своїх справах. Цей день міг би бути таким самим як і десятки його попередників, якби не один курйозний випадок. 

Бачу, повз мене проїжджає автомобіль літнього сусіда. Киваю головою, вітаючись і… завмираю. За кермом сусід не сидів. Його взагалі в автомобілі не було! На передньому сидінні сидів його пес і радісно дивився у вікно. Автомобіль продовжував свій рух. Мої очі продовжували округлюватися. Та тривало усе це не довго. У кінці схилу стояли сміттєві баки і гаражі-черепашки. Вони й стали кінцевою точкою собачого раллі.

Хвилини за дві після досить коректного і лаконічного «Бах! Хрусь-хрусь!» вибіг  власник автомобіля і висловився досить не коректно і не лаконічно. Причому половина його монологу була спрямована на Чарлі (песика), а друга половина чомусь на мене, хоча це сусід власноруч не ввімкнув передачу і не поставив авто на ручне гальмо, поспішаючи за забутив вдома гаманцем. 

Коли сусід відчинив дверцята, Чарлі радісно загавкав і застрибав, ніби розповідаючи про першу у своєму собачому житті самостійну подорож, та ще й з таким веселим і гучним фіналом! 


Команда блог-платформи Укропчики не несе відповідальності за зміст блогів.
Думка редакції сайту може відрізнятися від авторського.
Поділитись в соціальних мережах
укропчик

Укропчик

Коментувати