Легендарні битви, які були програні через п’янство

Легендарні битви завжди асоціюються з доблесними воїнами, які за боряться за справедливість, свою сім’ю і країну, або народ. Та буває й інша сторона медалі, бувають битви, де воїни так «набирались», що не могли стояти на ногах і бились одне з одним.

Битва на Пяні.
У 1377 році російські князівства облетіла звістка про вторгнення ординського війська. Для відсічі супостату зібралися російські дружини і стали очікувати на берегах річки Пяні. А ворог все не з'являвся ... Чи то чекання занадто затягнулося, то чи назва річки вплинула на настрої в армії, але стали російські воїни безтурботними, розслабилися, перестали вести вартову службу, зняли з себе обладунки, та почали добряче «бухати». Князі ж поїхали на полювання й взагалі позалишали своє військо, як ви самі ж відчуваєте, все це не могло добре закінчитись і тут на них раптово напали татари і легко розгромили військо та захопили багато міст.

В Біблії ми знаходимо, одну з перших згадок про армію, розбиту через пияцтво. Причому через пияцтво головнокомандувача. Сталося це в стародавні часи пророка Іллі.

Дві протиборчі армії готувалися до вирішальної сутички. Малочислені ізраїльтяни поставилися до майбутнього заходу серйозно: готувалися, тремтіли перед переважаючими силами противника, прощалися з близькими та вирушали на свій останній бій.

А ось командувач сирійської армією, якийсь Венадад, поставився до своїх обов'язків недбало: «Бен-Гадад був вельми п'яний у шатрах, він та царі, тридцять два царі, що допомагали йому». «32 царі» - виглядає переконливо, відразу представляється тьма війська.

Але до цього слід ставитися просто: в ті часи кожен пройдисвіт зі зграєю своїх головорізів норовив назвати себе царем. В результаті тверезі ізраїльтяни перемогли сирійців, керованих п'яними ватажками, причому безвідповідальному Бен-Гададу вдалося втекти.

Так через згубної пристрасті полководця до алкоголю була загублена ціла армія. Хоча є підозра, що сирійське військо, дивлячись на свого командувача не залишилось тверезим.

П’янка в Сиракузах.
Знамениті в античності Сиракузи, нині заштатне сицилійський містечко, було захоплене грізними римськими легіонами. Римські солдати були налаштовані рішуче; це були легіони, які втекли від Ганнібала під Каннами, і тепер воїни хотіли кров'ю спокутати свою ганьбу. Але Сіракузянам допомагав Архімед, безперестанку вигадуючи хитромудрі військові механізми, і тоді облога затягнулася на два роки - до 214 по 212 рік до н.е.

Одного разу, жителі міста, не дивлячись на війну вирішили добряче відсвяткувати свято жнив на честь Артеміди. Відомо, що місто безперестанку пило декілька днів, воїни на стінах теж не відставали і почали голосно кричати, мочитися з стін на Римську армію і матюкатися, що є сили.

Римляни зрозуміли, що там справжнє свято і прикинулись «добрими» друзями Сіракузян, так якісь бідолахи впустили них в місто, де римляни розгадали чергову теорему Архімеда і перерізали все п’яне місто.

П’яні Галли в Римі.
У 390 році до н.е. дикі племена галлів (кельтів) розбили римське військо і захопили Рим. Залишки римських легіонів сховалися в етруському місті Вейї, а населення Риму сховалося на укріпленому пагорбу – Капітолії.

А ось одну з галльських армій розбив лише один чоловік- талановитий римський полководець Камілл. Головне в цій операції було непомітно опинитися поруч з галльських військом і терпляче дочекатися ночі. Далі - справа техніки: з вечора кельти за своїм звичаєм (згадайте ірландців) добре «бухнули»; римляни, вискочивши із засідки, кинулися на ворогів, які лежали в устілку п'яні, і почалася дика різанина. Галли були порубані на шматки, а в римській армії не загинув жоден воїн.


Війна за бочку вина.
Ця «битва», мабуть, є апофеозом історії військових поразок через пияцтво. Сталося це в 1788 році, під час чергової австро-турецької війни, у сучасного румунського міста Карансебеш. Передбачалося, що боротися будуть австрійці з турками, але тут втрутилися цигани ... Увечері до місця майбутнього бою підійшли гусари - авангард австрійської армії, очолюваної самим імператором Йосипом II. Турок вони не виявили, зате зустріли циганський табір, у якого втомлені з дороги воїни купили кілька бочок шнапсу.

Незабаром до місця гусарської пиятики підтяглася піхота і зажадала продовження банкету вже зі своєю участю. Нахабні гусари не просто відмовили піхотинцям в їх справедливому ​​проханню, а й почали споруджувати з бочок барикаду. Почалася бійка. У цей флешмоб втягувалися австрійські частини.

Ситуація погіршувалася тим, що в багатонаціональній Австрійській імперії, відповідно, були багатонаціональні воїни. Не всі полки в силу мовного бар'єру могли зрозуміти, в чому справа. Перші прибули підрозділи ще могли розібрати, що «наші» кавалеристи б'ються з «нашої» піхотою і вступали в бій лише з допомогою кулаків. Та інші полки не могли цього розуміти й думали, що ведеться бій з турками й почали поливати своїх же воїнів чередою куль.

Одна зі сторін (піхота чи, кавалерія - невідомо) перемогла в сутичці і погнала «противника» геть. Німецькі офіцери спробували зупинити біглу армію і почали кричати: «Стій! Стій! »(« Стій! Стій! »). Погано розуміли німецьку мову піддані імперії (слов'яни, угорці, італійці) в загальній метушні вони почули ці слова, як турецький клич «Аллах! Аллах! », В результаті чого стрілянина і паніка тільки посилилися. Нарешті в бій вступила австрійська артилерія, поливаючи вогнем «турок».

На додачу до всього цього паноптикуму з загорожі вирвався табун коней. Солдати вирішили, що їх вже почала добивати турецька кавалерія. Тепер все австрійське військо воювало саме з собою. Битва природним чином переросла в панічну втечу. Міст через річку не витримав і зламався, через що багато людей потонули разом з своїми кіньми.

II Йосип, також вважаючи, що бій ведеться проти турків, намагався втрутитися, але його кінь дивом скинув імператора в річку, через що той й врятувався.

Турки прибули на поле битви тільки через два дні і нічого не зрозуміли, побачивши гори трупів, кинуту зброю і припаси. Це була найбільша перемога турецьких військ у цій війні.


Команда блог-платформи Укропчики не несе відповідальності за зміст блогів.
Думка редакції сайту може відрізнятися від авторського.
Поділитись в соціальних мережах
укропчик

Укропчик

Коментувати