Північна Корея і нові технології

Інтернет чимало посприяв глобалізації суспільства. Однак Північна Корея і раніше залишається досить закритою країною. І хоча, зважаючи на політичний режим цієї країни, така закритість більш ніж зрозуміла, відмінності, викликані цим режимом, менш дивовижними не стають. 

На фотографії вище, Кім Чен Ин відвідує головне управління по аерокосмічному розвитку, супутниковому контролю і центр управління польотами


Нинішній лідер Північної Кореї Кім Чен Ин, на відміну від його попередників, здобув освіту в Європі. Не можна сказати, що це сильно вплинуло на державний режим, але перед одною "західною спокусою" Кім Чен Ин все ж не встояв - в країні з'явився інтернет. Як же це вплинуло на життя городян? Зараз дізнаємося!

Інтернет не доступний для рядового громадянина

Інтернету, в звичному розумінні цього слова, не існує в Північній кореї. Доступ є тільки у іноземців та представників соціальної еліти. Більшість людей користуються послугами основного інтернет провайдера, який називається кванмен. Організація повністю закрита від сторонніх очей. Сайти працюють виключно для різних інститутів і установ. Однак інтернет комерції також знайшлося місце - в 2015 році в Кореї відкрився перший інтернет магазин.

Facebook Власний


Заборонивши Facebook, корейці створили його клону, якого, правда швидко зламали. Чи продовжить корейський фейсбук набирати користувачів після злому - залишається загадкою.

Лише 1 з 10 корейців має смартфон


Як і багато країн, Північна Корея дуже швидко проскочила телефонізацію та комп'ютеризацію, відразу перейшовши до смартфонів. Якщо вірити інформації, наданої головним корейським оператором стільникового зв'язку, близько трьох мільйонів людей мають смартфони. При цьому комп'ютери є лише у кількох сотень тисяч осіб по всій країні. Саме такі дані наводить і Андрій Ланьков в своїй книзі "Справжня Північна Корея".

Міжнародні дзвінки заборонені


Іноземці купують місцеві сім-карти в аеропорту Пхеньяну

Головний оператор зв'язку Koryolink забороняє міжнародні дзвінки. Звичайно, жителі районів, розташованих поблизу Китаю, мають контрабандні мобільні телефони і сім-карти. З їх допомогою люди зв'язуються зі своїми родичами, яким вдалося вислизнути з закритою країни. При цьому, користуватися імпортними телефоном - великий ризик, адже за те, що у вас є китайський смартфон, вас можуть заарештувати.

Стандартні персональні комп'ютери - для багатіїв


Стандартні комп'ютери доступні лише соціальної еліти. Вони також є в різних інститутах для суто практичних цілей. Безумовно, скористатися комп'ютером можна і в інтернет-кафе, школах і інститутах, але їх використання суворо відстежується.

Аксесуари для комп'ютера як елемент моди і стилю


Як пише Андрій Ланьков в книзі "Справжня Північна Корея", особистий комп'ютер є такою розкішшю в Пхеньяні, що молодь стала носити флешки на ремінцях в якості модного аксесуара.

Корейська операційна система скопійована з Linux


Нарівні з інтернетом і телефонами, корейці створили свій аналог операційної системи, під назвою "Червона Зірка". Як стверджують Флоріан Грунь і Ніклаус Шісс, дослідники з Німеччини, які вивчають комп'ютерну безпеку, корейська комп'ютерна система включає в себе програми типу Word, музичний програвач та календар. Природно, режим врахував той факт, що городяни частенько передають на флешках програми, фільми та іншу заборонену інформацію. Саме тому система позначає всі файли своєрідним водяним знаком на випадок копіювання. Якщо ж ми говоримо про зовнішній вигляд і логіці операційної системи, то вона страшенно скидається на Linux.

Дешеві китайські планшети доступні тільки еліти


Перші корейські планшети з'явилися ще в минулому році. Вони працюють на «такій собі» переробленій системі Android, у них немає таких функцій як Bluetooth або Wi-Fi, зроблені вони в Китаї, але коштують вони, чомусь близько 216 доларів. Ця ціна дійсно сильно завищена. Тож не дивно, що в результаті планшет собі можуть дозволити тільки дуже забезпечені верстви населення.

Телевізор є, а дивитися нема чого


Звичайно, телевізор є у багатьох. З огляду на тип режиму в цій країні, уряд не міг позбавити себе такого потужного інструменту пропаганди, як телебачення. Але, як ви вже здогадалися, список програм не так уже й великий. По домівках всіх власників телевізорів ходить спеціальна служба, яка перевіряє, чи не використовує людина телевізор для перегляду якихось заборонених фільмів та іншого.

Тільки два мобільних оператори! Тільки два!


Єгипетський мільярдер  Нагіб Онсі Савіріс, власник компанії Orascom 

Взагалі, в країні є основний постачальник послуг стільникового зв'язку, назва якого вже зустрічалося в цій статті - Koryolink. Ця компанія є спільним проектом Єгипетського телекомунікаційного підприємства Orascom і безпосередньо уряду Північної Кореї. Але недавно Orascom втратив контроль над Koryolink, після чого в країні виник місцевий постачальник послуг зв'язку під назвою бель. Вплив Orascom слабшає з кожним днем, і уряд незабаром може отримати повний контроль над телекомунікаціями.


Команда блог-платформи Укропчики не несе відповідальності за зміст блогів.
Думка редакції сайту може відрізнятися від авторського.
Поділитись в соціальних мережах
укропчик

Укропчик

Коментувати