Український аграрний ринок це клондайк.

Український аграрний ринок сприймається як один з ключових не тільки всередині країни, а й нашими закордонними партнерами. Аксіома «Україна - житниця Європи» - знайома всім, як і твердження, що українські аграрії поки не досягли свого ринкового максимуму.

На сьогоднішній день український аграрний ринок виробляє 60-80 млн. тон зерна. Потенціал зростання оцінюється в 100 - 120 млн. тон.

Ці умови можна поділити на два види: ті, на які можуть впливати виробники, і ті, які залежать від бачення держави. Поліпшення технологій обробки полів і врожаю, використання кращих гібридів, впровадження інноваційних підходів - це все зона відповідальності окремо взятого агропідприємства або фермера.

А ось те, що стосується логістики сировини - на мій погляд, все ж залежить від держави. В його інтересах підвищити заробітки аграрного бізнесу. З чого почати? Наприклад, щоб збільшити дохід аграрія, перш за все, зменшити його витрати на логістику.

Логістика - загальне місце і «вузьке горло» для всіх аграріїв, за рідкісним винятком великих гравців.

Українська  сировина з усієї країни стікається в порти. Не важливо, скільки грошей ти витратив на дорогу, тонну зерна у тебе і у твого конкурента куплять за одну і ту ж ціну. Наприклад, з $ 1 тисячі, які платять в порту (при собівартості $ 300), комусь логістика обходиться в $ 100, а кому-то - значно дорожче.

Ключовий шлях, по якому товар доставляють в порт, - залізниця, вона вже завантажена під зав'язку. І найближчим часом навряд чи будуть будуватися нові залізні гілки або нові автомобільні дороги.

Не так давно ми спілкувалися з американськими партнерами з великої аграрної компанії, які зацікавлені в будівництві річкових елеваторів. Вони заявили, що були б готові вкладати кошти в очищення русла Дніпра, наприклад, в те, щоб зрізати пороги, які заважають вести судноплавну діяльність, за умови, що у держави буде концепція роботи портів, яка дозволить забезпечити судноплавність головною річковий артерії.

На сьогоднішній день галузь сільського господарства України готова до реалізації інвестицій від 5 до 10 мільярдів доларів на рік. З них українські інвестори готові інвестувати близько $ 2 млрд.

Міністр АПК Тарас Кутовий справедливо заявляє:

"для того, щоб більше заробляти, потрібно підвищити переробку сировини всередині країни".

Але якщо дивитися об'єктивно, то інвестори готові більше вкладати в інфраструктуру для зберігання і логістики сировини, ніж в переробку.

Цікаве рішення для вітчизняної аграрної галузі, наприклад, запропонував Канадський зерновий кооператив. Він об'єднав понад 40 фермерських господарств в Василькові Дніпропетровської області, які володіють від 100 до 500 га землі. І профінансували перший кооперативний елеватор, в якому 60% коштів надійшов за рахунок канадського гранту, 40% - інвестиції фермерів.

Що це дає фермерам? По-перше, зменшується логістичний ланцюжок, економляться коштів на навантаження-розвантаження. Вони відразу везуть свою продукцію на свій елеватор, за роботу якого вони платять справедливу ціну. По-друге, об'єднуючись з іншими такими ж фермерами, вони формують більшу партію сировини, а значить, отримують за кожну тонну більш привабливу ціну.

За таким же принципом держава могла б видавати гранти або кредитувати фермерські громади саме з метою побудови інфраструктурних об'єктів. А ті в свою чергу могли б отриманий прибуток вкладати в розвиток свого регіонального ринку.

Американські бізнесмени, яких я вже згадував раніше, похвалилися, що поставляють яловичину аж до Саудівської Аравії. І будь у них в Україні партнери-тваринники, вони могли б налагодити спільне виробництво і продавати українську яловичину під своїм брендом. Все-таки з України доставка ближче. Це тільки одна з небагатьох ідей, які могли б реалізувати ті самі фермерські кооперативи, або просто окремі агропідприємства. І нам, і іноземцям потрібна дешева логістика.

Про логістику морських перевезень читайте agrocountry.com



Команда блог-платформи Укропчики не несе відповідальності за зміст блогів.
Думка редакції сайту може відрізнятися від авторського.
Поділитись в соціальних мережах
укропчик

Укропчик

Коментувати