Неліквідне золото Донбасу. Частина 5. Реквіем.

Стан підприємств вугільної галузі, які знаходяться на окупованій території Донбасу, не залишає місця для оптимізму. Росія реалізує свою «програму реорганізації вугільної промисловості» за допомогою маріонеткових урядів. Право на існування мають тільки ті вугледобувні підприємства, у яких є резерви для збільшення обсягів видобутку без суттєвих капітальних витрат. Всі інші – це відпрацьований матеріал.

Гасло окупантів – "дайош" дешеву електроенергію, дешеву робочу силу та «сірі» схеми реалізації продукції. Так, Росія дотує цей регіон, але не збирається дотувати окрему шахту; благодійність не в її характері.

Отже, на сьогодні, за інформацією «Донбас.Реалії», з 94 шахт, що дісталися окупантам, працює 25, і це ще не остаточна цифра.

У справі реорганізації гірничої промисловості окупаційна влада ДНР пішла по шляху, второваному ЛНР. Наприкінці вересня цього року Денис Пушилін підписав указ «Про створення державної корпорації «Надра», яка по суті є аналогом свого часу створеним у Луганську «ГУП «Востокуголь», до якого увійшли всі вугільні підприємства. Підкреслюємо – всі, і державні, і приватні.

Проте, справа ще в тому, що в процесі «реорганізації» окупаційна влада закриває шахти з порушенням вимог нормативних документів, тобто не забезпечує повний комплекс відповідних ліквідаційних процедур. Не враховується необхідність продовжувати відкачку ґрунтових вод і після ліквідації шахт, що призводить до поступового затоплення продуктивних горизонтів сусідніх шахт, як це, наприклад, мало місце у селищі Золотому, на шахті «Первомайська».

Член експертної ради при профільному міністерстві Геннадій Рябцев вважає, що раніше або пізніше, але підземні забруднені води піднімуться на поверхню та призведуть до забруднення водойм і річок.

«Просто затопити шахту і кинути її напризволяще не можна, це матиме негативні екологічні наслідки. Такі шахти, зокрема – по лінії розмежування – є бомбами уповільненої дії. Для рятування екології цих територій потрібно буде витрачати фантастичні суми» – вважає Рябцев.

До найбільш небезпечних при затопленні відносяться шахти, в яких зберігались ті чи інші відходи. Наприклад, на шахті «Юний комунар» зберігалась певна кількість радіоактивних відходів. На даний час 35% цієї шахти затоплено. Звісно, зараз ніхто не може із впевненістю сказати, що відбувається з цими відходами і буде відбуватись в процесі затоплення.

Відходи, зокрема – радіоактивні, можуть потрапити до річки Сіверський Донець, з якої Донбас п’є воду. Якщо водні горизонти, з яких беруть воду місцеві водозабори, будуть забруднені, виникне проблема водопостачання десятків і сотень тисяч людей.

Насоси на відкачках зупиняють і здають на металобрухт, а через перезволоження ґрунтів спостерігається їх просадка, тріщать житлові будинки, у підвалах з’явилась вода. Водночас висихає Ісаківське водосховище, по суті зникла мала річка Лозова і деякі інші – вода пішла у землю; є куди.

Це тільки малий перелік тих екологічних проблем, які вже виникли і можуть найближчим часом ще виникнути на окупованому Донбасі.

«Відновити більшість шахт буде або дуже складно, або взагалі неможливо – вважає президент Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков – тому що там вже пройдено точку неповернення. Вже у 2021 році мабуть буде марно вести розмову про вугільну галузь на непідконтрольній Україні території».

А тепер давайте замислимось – хто рахував, скільки коштів знадобиться Україні для відновлення майже знищеної галузі. Десь у рядках новин то тут, то там проковзують наміри західних держав дати нам то 20, то 40 мільйонів доларів чи євро на відновлення Донбасу, причому без акцентування на такий аспект, як безповоротність позик.

Цю територію Україні потрібно ще повернути, але у такому стані вона стане важким тягарем для нашого бюджету. Само собою, її повернення аж ніяк не справдить сподівань на швидке покращення життя і для населення нині окупованої частини Донбасу. Проте, цей аргумент якось було втрачено в процесі перемовин Нормандської четвірки.

Шановні наші європейські партнери і гаранти! Ці шахти і вуглепереробні підприємства не бомбили і не обстрілювали, але їх знищено, причому відомо ким. Тож напрошується питання – невже на відновленні промислового потенціалу Донбасу ви теж маєте намір заробити? Може тому ви так наполегливі у питанні якнайшвидшого повернення окупованих територій на умовах окупантів. А хто заплатить за розруху?

Источник: https://censor.net/ru/blogs/3239342/nelkvdne_zoloto_donbasu_chastina_5_rekvem?fbclid=IwAR12wHhjnFPfQ2vgQO-J269lCo5WW6DBJQdh3ROIXVmRcmCvt1rvVVw_PhE


Команда блог-платформи Укропчики не несе відповідальності за зміст блогів.
Думка редакції сайту може відрізнятися від авторського.
Поділитись в соціальних мережах
укропчик

Укропчик

Коментувати